Джованні Сальветті: Ми хочемо врятувати "Мрію"

25.11.2014

Дмитро Дєнков, ЕП — Четвер, 13 листопада 2014, 18:51

У серпні 2014 року один з найбільших сільгоспвиробників в країні - агрохолдинг "Мрія" - оголосив технічний дефолт.

Компанія повідомила тримачам її цінних паперів про те, що фінансові труднощі не дозволяють їй заплатити за поточними зобов'язаннями.

Це стало точкою відліку майбутніх конфліктів і судових суперечок між кредиторами і лізингодавцями з одного боку та з агрохолдингом - з іншого.

Неплатоспроможна "Мрія" - це грім серед ясного неба.

Виходить, що сільське господарство - уже не настільки унікальний та безпрограшний майданчик для інвестицій, як здавалося. Або все ж таки доведення до такого стану агрохолдингу - це суто прорахунки власників "Мрії".

Власне, інші компанії у цьому секторі продовжують успішно функціонувати, не зважаючи на загальну несприятливу ситуацію в країні. До того ж, у проблемного агрохолдингу нема активів на буремному сході України.

Сума боргу "Мрії" сягає 1,3 млрд дол. Донедавна ніхто не міг сказати, чи є вона такою насправді - менеджмент компанії та її власники не надавали інвесторам вичерпної інформації. Власники не можуть пояснити, куди пішли ці кошти.

Кредитори були здивовані, коли дізналися, що компанія не вказала у фінансовій звітності інформацію про гарантії на 200 млн дол, надані пов'язаним особам.

Кредиторів у непевної "Мрії" загалом чимало. В одному човні опинилося більше двох десятків вітчизняних та іноземних банків, інвестиційні фонди, Міжнародна фінансова корпорація та європейські експортні агентства.

Крім того, є незадоволені лізингодавці. Серед найбільших - "Райффайзен лізинг аваль", "Унікредит лізінг" та "ОТП-лізинг". Остання уже намагалася відібрати техніку через виконавчу службу. Спроба закінчилася величезним скандалом.

Частина банків, які кредитували агрохолдинг, також намагається стягнути заборгованість через суд.

До власників компанії - родини Гутів - є чимало претензій. Зокрема, відмова ввести в управління незалежних директорів і недовіра до фінансової звітності за чотири роки. Також кредитори не розуміють, як власники змогли накопичити чималу кількість активів, коли "Мрія" опинилася на межі банкрутства.

Так, незважаючи на оголошення у серпні дефолту, засновники та контролюючі акціонери - Іван, Клавдія, Андрій і Микола Гути - продовжують накопичувати активи за межами компанії.

Серед них - комерційний банк, логістичний оператор, земельна ділянка в порту "Південний", великий дилерський центр і зерноторговий бізнес з центром у Швейцарії, об'єкти нерухомості в Україні і за кордоном.

Як відомо, в Україні в результаті банкрутства компаній страждають здебільшого інвестори та постачальники, тобто абсолютно всі, крім власників. Про це, зокрема, свідчили приклади "Пузатої хати" та "Аеросвіту".

Ситуація з "Мрією", папери якої торгуються на Франкфуртській фондовій біржі, може стати останнім цвяхом в труну українського інвестиційного клімату. Хоча на тлі "військових" ризиків цей ще не такий явний.

У США серед фінансових кіл тільки й розмов про те, що власник українського холдингу ввів в оману інвесторів на мільярд доларів. Реальних іноземних інвесторів, які вклалися через механізми, які шанують в усьому світі.

Днями вони спитали заступника глави Адміністрації президента Дмитра Шимківа, що робить держава для вирішення цієї проблеми. Чиновник зніяковів, послався на таємницю слідства, але сказав, що будуть з'ясовувати.

Тимчасом більшість кредиторів наполягає на вирішенні проблеми "за круглим столом", щоб не допустити ліквідації компанії. На цьому, зокрема, наголошує і фінансовий радник комітету держателів єврооблігацій "Мрії" Джованні Сальветті, з яким напередодні поспілкувалася ЕП.

Сальветті - керуючий директор Rothschild & Cie в Росії та СНД. Саме його держателі бондів агрохолдингу попросили допомогти у цій пікантній ситуації.

- Що, на вашу думку, трапилося з "Мрією"?

- Відповідь дуже проста: компанія занадто багато запозичила. Вона взяла на себе більше боргу, ніж могла обслуговувати. Це одна з причин. Компанія, можливо, надавала не зовсім точні фінансові дані і завищувала показники прибутковості у попередніх періодах.

Якщо ви показуєте більше прибутку, ви маєте можливість залучити більше боргового капіталу. Однак, можливо, справжній прибуток був нижчим за розкритий. Тому зараз рівень боргу, який є у компанії, не відповідає її можливостям обслуговувати цей борг.

Це одна з причин поточних фінансових труднощів. Друга причина, можливо, полягає у тому, що деяка частина коштів від залучених запозичень була використана для інших проектів, більш-менш пов'язаних з "Мрією".

Так, 2013 року "Мрія" задекларувала близько 260 млн дол EBITDA. Реальні цифри виявилися нижчими за заявлені.

У плані, представленому компанією десять днів тому, йшлося, що навіть за нормальних умов компанія могла би отримати 100-110 млн дол EBITDA. Маючи такі прогнози, компанія не може підтримувати 1,2 млрд дол боргу.

- Чому компанія розповідає про гарантії, надані пов'язаним особам, на 200 млн дол? Чому ці гарантії не були вказані у фінансових звітах?

- Напевно, через те, що це збільшило б рівень боргу. До того ж, імовірно, були обмеження, які б не дозволили компанії збільшити борг до такого рівня. Коли ви берете кредит, ви надаєте зобов'язання дотримуватися певних обмежень щодо рівня боргу та деяких інших фінансових коефіцієнтів, які називаються ковенанти.

- Загальна сума боргу агрохолдингу - 1,2-1,3 млрд дол. Такі цифри були розкриті власниками?

- Спочатку ми відновлювали ці цифри на основі інформації, якою ми володіли. Компанія не  розкривала дані цифри, коли у липні-серпні 2014 року проблема стала очевидною. Цифри були розкриті лише протягом останніх тижнів, і вони відповідають нашим попереднім розрахункам.

- Чи могли власники завищити суму боргу, аби представити ситуацію гіршою, ніж вона була насправді, і переконати кредиторів піти на поступки?

(За даними звіту компанії за перший квартал 2014 року загальний борг становив 830 млн дол. - ЕП.)

- Може бути, що деякий борг дійсно завищений, але я не думаю, що суттєво. Мова може йти про завищення на рівні 100-150 млн дол. Загалом це немало, але зрештою це не змінює суті питання, зважаючи на масштаб проблеми.

У будь-якому разі кредитори не будуть сприймати на віру ті цифри, які надає компанія. Потрібно буде встановити реальний розмір непогашеної заборгованості і зрозуміти, чи була вона використана належним чином, і чи не стала частина цього боргу результатом застосування якихось "схем".

Якщо говорити про структуру боргу, то ми представляємо комітет кредиторів, держателів бондів компанії, на суму 471 млн дол.

(У жовтні міжнародний комітет кредиторів і міноритарних акціонерів "Мрії" звернувся до української влади з проханням розслідувати діяльність компанії і дії сім'ї Гутів, яка контролює агрохолдинг.

Звернення кредиторів було адресоване президенту, прем'єру, Нацбанку, СБУ, генпрокурору i міністру внутрішніх справ. У документі серед іншого наводяться суми боргів перед основними групами кредиторів. - ЕП).

574 млн дол

Вітчизняні та іноземні банки

471 млн дол

Українські та міжнародні інвестиційні фонди

122 млн дол

МФК - IFC, підрозділ Світового банку

109 млн дол

Європейські експортні агентства

1 276 млн дол

Разом

- Зміна менеджменту компанії - це вимога кредиторів чи власників? (1 жовтня Миколу Гуту, одного з власників холдингу на посту гендиректора групи компаній "Мрія", змінив Владислав Луговський, який працював у компанії з 2006 року. - ЕП.)

- Це було рішення компанії. Для нас воно, насправді, не має особливої ваги. Ми знаємо цих людей і цю людину зокрема. Він не є новою людиною, він завжди був соратником Миколи Гути. Я не зовсім розумію, чого вони намагалися досягти.

Нічого кардинально не змінилося. Єдина нова людина - фінансовий директор Олександр Чернявський. (Обіймає цю посаду з вересня 2014 року. Раніше працював в "Укртелекомі", де підвищував ефективність бізнесу. - ЕП).

Зараз він у складній ситуації. Я не впевнений, що коли Чернявський прийшов на посаду, він розумів усю складність ситуації. Він здібна людина, і попередній його досвід важливий. Проте у нього складне завдання з обмеженими можливостями.

Він представив фінансовий план два тижні тому. По суті, це абстракція. Його можна застосувати до будь-якої аграрної компанії. Він ніяк не пов'язаний ні з історією компанії, ні з її сьогоденням. Ефект може бути мінімальним.

Важливо, щоб акціонери компанії зрозуміли: поки не буде чіткості і прозорості щодо цієї величезної суми і розуміння, на що вони були витрачені, не може бути ніяких переговорів щодо майбутніх планів. Не пояснивши, куди ділися ці кошти, не можна говорити про майбутнє. Люди просто вам не довірятимуть.

- Що насправді пропонують Гути?

- Вони попросили списати 900 млн дол боргу. Це величезна цифра. Якщо ви пропонуєте списати такий обсяг боргу, це означає, що капітал в компанії відсутній. З технічної точки зору Гути вже не володіють компанією, нею володіють кредитори. Зважаючи на це, думаю, Гути мають розглянути варіант відходу на крок назад.

Це означає, що контроль над компанією повинен перейти до кредиторів, адже вони тепер реальні економічні власники компанії. Кредитори мають призначити керівництво, якому б вони довіряли. Зокрема, враховуючи те, що кредитори готові перевести частину свого боргу у капітал компанії.

- Цей варіант не дуже подобається власникам?

- Я спілкуюся з Гутами регулярно і думаю, що вони вже починають розуміти реальну ситуацію. Зараз на них чиниться серйозний тиск, і він підсилюється. Його чинять кредитори, суди, ЗМІ і громадськість. Ситуація стала більш публічною.

Кредитори діють спільно, вони мають спільну позицію. Вони представляють найбільші фінансові установи в Європі, і вони дуже розчаровані. Поки Гути повністю контролюють компанію, кредитори не довіряють інформації, яка надходить від компанії, і саме тому не можуть піти на угоду щодо реструктуризації.

- Які варіанти реструктуризації вони пропонують?

- Єдина пропозиція, яка, власне, була офіційно представлена, - списати 900 млн дол боргу. При цьому вони навіть не пояснили, яким чином це зробити. Однак у нас є чітке розуміння того, що треба робити.

Єдиний спосіб запобігти катастрофі - зберегти компанію від ліквідації. Я вважаю, що загалом це хороша компанія з величезним потенціалом. Вона може знову стати сильним гравцем. Однак структура капіталу повинна змінитися.

- Новий гендиректор розповідав, що компанія хоче розширити кількість боргових інструментів і виплатити частину боргу ще до реструктуризації.

- Він говорить про дріб'язкові речі. Це те саме, що запропонувати кредиторам напої в барі "Титаніка", коли корабель йде на дно. Є величезна дірка, яку потрібно закрити. Це не вдасться зробити за рахунок повернення кредиторам 1-2% боргу. Нам треба, на жаль, вдаватися до більш рішучих змін, щоб зберегти компанію.

Вони пропонували надати ці кошти протягом наступних 12 місяців, коли триватиме реструктуризація. Це була абстрактна пропозиція, яка не дає відповіді на головні питання. Тут треба змінювати ситуацію в цілому.

Я цю пропозицію проаналізував за п'ять хвилин. Вона не вирішує фундаментальних проблем. Вони просто намагаються тягнути час.

- У пропозиціях, про які казав Луговський, також йшлося про те, що формально автономні активи "Мрії" теж увійдуть у структуру компанії.

- Думаю, це хороша ідея. Активи можуть дати додаткову вартість.

- Ви впевнені, що з цими активами не буде таких же проблем?

- Не впевнений. Потрібно уважно дивитися на те, що буде пропонуватися. Є певне коло пов'язаних осіб, і йшлося про те, що частину цих активів повернуть "Мрії".

Вони підготували перелік. Туди увійшли торговельний бізнес, цукрові заводи і логістичний бізнес. Проте чомусь у цьому переліку згадані не всі привабливі активи. Зокрема, вони забули про земельну ділянку в порту "Південний". Цей актив, напевно, найбільш цінний з усіх активів пов'язаних осіб.

(Ці активи вперше згадуються у зверненні міжнародного комітету кредиторів до української влади. У документі зазначається, що засновники i контролюючі акціонери непрозоро накопичили активи поза межами групи компаній "Мрія".

Серед них - комерційний банк, логістичний оператор, земельна ділянка в порту "Південний", дилерський центр John Deer, зерноторговий бізнес з центром у Швейцарії, об'єкти житлової нерухомості в Україні та за кордоном. - ЕП.)

- Чи є у компанії проблеми з орендарями?

- Це делікатна проблема. Компанії потрібні договори оренди, щоб вижити. Кредитори зацікавлені у збереженні умов цих договорів. Ми знаємо про конкурентів, які готові переконати орендарів укласти нові договори. Ми зацікавлені якнайшвидше вирішити ситуацію. Кредитори стежать, щоб земля була збережена.

- Сьогодні три великі компанії-лізингодавці продовжують в суді спір із "Мрією". Найгучніший скандал - випадок з ОТР.

- Ми категорично не схвалюємо цього. Ми розуміємо причину такої ситуації, але  очевидно, що це недалекоглядна та егоїстична стратегія.

Якщо кожен намагатиметься отримати свій шматок і втекти, ми просто всі застрягнемо в дверях з цими шматками. Ніхто від цього не виграє.

Наша група кредиторів наполягає на тому, щоб захистити компанію і зберегти її. Спроби з боку OTP забрати в компанії сільськогосподарську техніку можуть негативно вплинути на збирання компанією врожаю.

- Вони ж не просто хотіли їх забрати, вони діяли на підставі рішення суду.

- Я намагаюся сказати, що це так чи інакше суперечить інтересам компанії. Ми ж зацікавлені компанію зберегти. Проте я можу зрозуміти такі дії, адже це, можливо, дозволить їм повернути частину своїх грошей. Разом з тим, ми відстоюємо інший підхід, і більшість кредиторів поділяють нашу думку.

- А ви з ними обговорюєте ці підходи?

- Так. Ми регулярно спілкуємося. За деякими винятками, у нас спільні погляди.

- У реєстрі судових рішень є позови деяких міжнародних та українських банків до "Мрії". Схоже, вони теж готові вирішити свої проблеми в суді.

- Немає нічого поганого в тому, щоб вирішувати суперечки в судах. Наскільки я розумію, деяким банкам і кредиторам це необхідно зробити відповідно до внутрішніх процедур. Проте мене непокоїть ситуація, коли в компанії намагаються відібрати важливі активи, які необхідні їй для здійснення операційної діяльності.

Якщо ми не знайдемо компромісу, трапиться найжахливіший варіант: компанію буде ліквідовано, і всі її активи заберуть. Такий результат буде набагато гіршим порівняно з варіантом збереження компанії зусиллями усіх сторін.

Наша позиція - знайти рішення разом з акціонерами. Якщо не вдасться, тоді буде альтернативне рішення - ліквідація. Однак це стане катастрофою для всіх: для кредиторів, працівників і українського ринку капіталу.

Якщо кредитори втратять всі свої гроші або більшість з них, буде складно уявити, щоб вони були готові у майбутньому фінансувати українські сільськогосподарські компанії. Повірте, упродовж наступних кількох років це одна з ключових галузей, які можуть генерувати істотні надходження валютної виручки в країну.

Серед кредиторів "Мрії" є інвестори інших українських компаній, власники бондів та інших боргових інструментів. Мова йде про мільярди доларів. Міжнародні фонди - члени комітету кредиторів "Мрії" вклали в економіку України 2,7 млрд дол.

Необхідно наголосити на важливості кредиторів "Мрії" для банківської системи держави. Активи більше 20 фінансових установ, які кредитували "Мрію", сукупно становлять близько 355 млрд грн або 27% усіх банківських активів.

Яких кредиторів представляє Джованні Сальветті

Ashmore Group

Спеціалізована компанія з управління інвестиціями з більш ніж двадцятирічним досвідом роботи на ринках, що розвиваються.

Ashmore управляє фондами спільного інвестування, індивідуальними інвестиціями юридичних і фізичних осіб, структурованими інвестиційними продуктами на суму 71,3 млрд дол.

Акції Ashmore Group plc розміщені на Лондонській фондовій біржі з 2006 року.

T. Rowe Price Associates

Дочірня компанія T. Rowe Price Group Inc. - глобальної організації з управління інвестиціями з головним офісом у Балтиморі, США.

Загальна вартість активів в управлінні T. Rowe Price Group становить 738,4 млрд дол. Компанія управляє багатьма фондами спільного інвестування, інвестиціями приватних та інституційних інвесторів, пенсійних фондів та фінансових посередників.

T. Rowe Price має офіси у США, Канаді, Нідерландах, Данії, ОАЕ, Великобританії, Люксембурзі, Швейцарії, Гонконзі, Сінгапурі, Австралії та Японії.

CarVal Investors

CarVal Investors є глобальною компанією з управління інвестиціями. CarVal Investors була створена у 1987 році у складі корпорації Cargill, а в 2006 році вона виокремилася у незалежну дочірню компанію.

З 1987 року CarVal Investors інвестувала 76 млрд дол у 70 країнах світу. Управляє активами на суму 10 млрд дол, інвестованих у боргові інструменти та нерухомість.

Компанія має офіси у США, Великобританії, Люксембурзі, Франції, Сінгапурі.

Greylock Capital Management

Greylock Capital Management - інвестиційний радник, який спеціалізується на інвестиціях в активи з фіксованою доходністю, в основному, на ринках, що розвиваються.

Компанія заснована у 2004 році. Головний офіс знаходиться в Нью-Йорку. Загальна вартість активів в управлінні перевищує 800 млн дол, враховуючи низку інвестицій в українські активи.

Santa Lucia Asset Management

Santa Lucia Asset Management Pte. Ltd. - компанія з управління активами з штаб-квартирою у Сінгапурі.

Компанія заснована у 2010 році для здійснення інвестицій в акції та боргові зобов'язання на провідних фінансових ринках. Управляє активами на суму 1,8 млрд дол у понад 40 країнах світу.

Franklin Resources, Inc

Franklin Resources, Inc. - глобальна організація з управління інвестиціями, відома також під назвою Franklin Templeton Investments.

Компанія має офіси у 35 країнах, а її клієнти знаходяться у більш ніж 150 країнах. Franklin Resources, Inc. та дочірні компанії управляють активами на загальну суму 898 млрд дол.

Акції компанії розміщені на Нью-йоркській фондовій біржі та занесені до фондового індексу Standard & Poor’s 500. Компанія є одним з найбільших інвесторів в українські активи.

Prosperity Capital Management

Prosperity Capital Management - довгостроковий інвестор з активами в управлінні на суму 3,3 млрд дол у Росії та країнах СНД.

Серед клієнтів фонду є інституційні інвестори, сімейні офіси та суверенні фонди із США, країн Азії та континентальної Європи.

- Чи можливий продаж компанії?

- Це можливо, проте нинішні ринкові обставини далекі від ідеальних, зважаючи на слабкість компанії та загальні виклики, які є в Україні.

Навіть якщо кредитори переберуть на себе контроль над компанією, це буде лише тимчасове рішення з перспективою продажу компанії у майбутньому, коли компанія стабілізується, і ринкові умови будуть більш сприятливими.

- Деякі українські компанії не проти купити компанію зараз. Напевно, вони розраховують заплатити за неї менші гроші.

- За менші гроші - це якраз те, що мені не подобається. Більшість людей, які намагаються аналізувати ситуацію з "Мрією", бачать загальну складну ситуацію в Україні, тяжке становище в компанії та нестійку структуру її капіталу. Зважаючи на це, ціна, яку б вони могли запропонувати, була б дуже низькою.

Втім, я не знаю українських гравців у секторі, які мають надлишкову ліквідність.

Проблема "Мрії" не лише у структурі капіталу. Я вважаю, що 80% причин проблем компанії пов'язані із структурою капіталу та використанням запозичених коштів і  20% - кон'юнктура ринку. Ціни впали, але обсяги врожаю зросли. Хоча ситуація на ринку була несприятливою, але в агросекторі вона була не настільки важкою.

- Коментуючи ситуацію з "Мрією", посол США Джеффрі Пайєт, сказав, що Україна через цей випадок може перетворитися на джунглі для інвесторів.

- Я згоден, ситуація складна. Місцеве законодавство, особливо судова система, є одним з найбільш слабких місць. В Україні не найбільш дружнє для кредиторів середовище в Європі.

Проте, говорячи про "Мрію", ми не можемо казати, що це остаточна катастрофа. Це чудовий шанс для українських інституцій продемонструвати, як такі ситуації можуть бути вирішені. Тоді, сподіваюся, посол побачить, що серед джунглів є просвіт, де нікому ніщо не загрожує, і де тигри та змії не вистрибують зненацька.

Зараз особливо важливо відновити сталі бізнес-план і баланс "Мрії", зберегти робочі місця та компанію загалом як важливого учасника української економіки. Це головне завдання комітету кредиторів.

- Раніше міністр аграрної політики та продовольства Ігор Швайка казав, що може бути арбітром у цій ситуації. На вашу думку, чи варто державі втручатися в процес переговорів кредиторів з компанією?

- Будь-яка конкретна допомога буде всіляко вітатися. Якщо в пана міністра є якісь конкретні пропозиції, ми завжди готові їх розглянути.

- Тобто пропозицій з його боку не було?

- Наскільки я знаю, ні. Загалом владні структури нас уважно слухають. Вони розуміють потенційний негативний вплив цієї ситуації на інвестиційний клімат, тож я не можу поскаржитися на відсутність підтримки з їхнього боку, навіть навпаки.

- Враховуючи це, чи може влада впливати на власників "Мрії"?

- Звичайно. У них точно є засоби для цього.


Последние новости

Индексы цен

Нефть
Нефть Brent, --, Лондон
21.07.2011      USD/баррель -0.3%