Голова правління "Укрцукру" Ярчук (до 4 вересня): Справедлива ціна на цукор повинна бути не меншою, ніж 16-16,5 гривень/кг

10.09.2015

Щорічно у вересні  починається сезон цукроваріння. Яким він буде в цьому році, а також як поводитиметься ринок цукру, розповів Українським Новинам Микола Ярчук, який з 2001 року донедавна (4 вересня) очолював Національну асоціацію цукровиробників України "Укрцукор" (на момент бесіди з агентством Ярчук ще виконував обов'язки голови правління асоціації). 

Миколо Миколайовичу, скажіть, будь ласка, який валовий збір цукровий буряків очікується в цьому році, яка урожайність?

Під цьогорічний урожай посіяно 239 тис. га, що на 26% менше ніж в минулому році (322 тис. га). Як свідчить досвід, тисяч 10-15, а може й трохи більше, з цієї кількості ми втратимо через погодно-кліматичні умови. Отже зберемо орієнтовно 9,5-9,6 млн тонн, а це на 40% менше ніж в минулому році (15,5 млн тонн). Зменшення посівів в нинішньому році було запланованим кроком, оскільки в минулому сезоні було масове перевиробництво цукру. 

Середня урожайність буряків в цьому році очікується на рівні 40,5 тонни/га, що дещо нижче за показник минулого року (47,2 тонни/га). Дигестія (цукристість) може бути вищою за минулорічний показник через спекотну погоду, що зберігалася тривалий час. Але при цьому технологічна якість буряків буде нижчою через нестачу вологи, оскільки буряк втрачає тугор і здатність ефективно віддавати цукор, який в них зібрався. 

Яким буде виробництво цукру в сезоні 2015/2016? Скільки працюватиме заводів?

Очікуване виробництво - 1,1-1,2 млн тонн. Не більше. Аби ми ще цього обсягу досягли. Адже якщо під час збирання буряків буде тривати засуха, ми будемо мати багато прикопаних буряків, що позначиться на валовому зборі. А якщо підуть дощі, то буряки будуть втрачати свою цукристість, оскільки витрачатимуть її на енергію росту. 

Ми розраховуємо, що в цьому сезоні буде працювати 35-36 цукрових заводів. Але все буде залежати від багатьох факторів - погодних, що впливатимуть на швидкість збирання буряків; забезпечення цукрових заводів необхідними матеріальними ресурсами, енергоносіями - чи знайдуть вони обігові кошти, щоб все оплатити. Не всі це можуть зробити. Тому цифра ця прогнозна, це ті заводи, що подали заявки на отримання відповідної квоти. 

На сьогодні два заводи вже працюють - Радехівський (Львівська область, належить німецькій компанії Pfeifer & Langen) та Гнідавський (Волинська обл.), ще два перебувають в стадії отримання буряку –Чортківський (Тернопільська обл.) і Селищанський (Черкаська обл.). 

Скільки вже вироблено цукру станом на сьогодні?

Станом на 8 вересня цукрові заводі переробили 49 тис. тонн буряку і виробили майже 5 тис. тонн цукру. 

Оцініть, будь ласка, перехідні залишки на початок сезону і яка буде пропозиція цукру на внутрішньому ринку? Як змінилася структура споживання?

Перехідні залишки оцінюємо в 500-550 тис. тонн. Структура споживання в процентному вираженні не змінюється - промпереробка і населення. А взагалі споживання зменшується, перш за все через зниження купівельної спроможності споживачів, втрату територій Донецької, Луганської областей і Криму. Якщо раніше споживання було 1,7-1,8 млн тонн, то в 2015/2016 маркетинговому році очікується на рівні 1,55-1,6 млн тонн. 

 Скільки галузь втратила від анексії Криму та окупації Донбасу? Там були якісь виробничі потужності?

 Крім споживачів, ми не втратили нічого. Навпаки, якщо раніше ми в Крим відвантажували 90 тис. тонн в рік, то в 2014/2015 маркетинговому році відвантажили 130 тис. тонн. 

 Охарактеризуйте, будь ласка, цінову ситуацію на внутрішньому ринку цукру. Якою, на Вашу думку, має бути адекватна ціна на цукор?

 Зараз спостерігаємо стабілізацію цін. Сьогодні оптово-відпускні ціни на цукор зупинилися на рівні 11-11,5 гривень/кг. В розпал сезону, у жовтні-листопаді, через зростання витрат на виробництво цукру (зростання вартості переробки, матеріальних ресурсів) очікуємо зростання цін до 14-15 гривень/кг. 

 Проте справедлива ціна на цукор, яка покривала б всі витрати на його виробництво, на нашу думку, мала би бути не меншою ніж 16-16,5 гривень/кг за умови, що курс долара буде незмінним. 

 Миколо Миколайовичу, скажіть, будь ласка, чи буде виправданою ініціатива Мінагрополітики щодо скасування мінімальних цін на цукор?

  Так, і ми її підтримуємо. Адже механізм регулювання мінімальних цін не виконує регуляторної функції, а навпаки, в певний період стримує внутрішній ринок. Якщо у певний період (наприклад, в минулому сезоні) є надлишок виробництва цукру, а відповідно, надлишок його в запасах виробників, а виробнику при цьому необхідні обігові кошти, заводи вимушені реалізувати продукцію на ринку за нижчою ціною, ніж офіційно встановлена. Але вони не мають юридичного права цього робити, оскільки це заборонено нормативними актами. 

  Тому скасування мінімальної ціни на цукор може сприяти в певний період (перевиробництва) зниженню роздрібних цін на ринку, а не їх росту. 

 Які важелі регулювання ринку цукру, на Вашу думку, є найбільш ефективними?

 Перш за все, регулювання через Аграрний фонд - він викуповує  надлишки, коли перевиробництво, а при недовиробництві – реалізує на ринку.

 Крім того, вважаю, що має лишитися квотування поставок цукру на  внутрішній ринок. Ми бачимо, що за будь-яких обставин 1,6 млн тонн цукру має лишитися на внутрішньому ринку – це наш рівень споживання. Тому саме така квота повинна бути встановлена для національного товаровиробника. Дехто вважає, що наше виробництво цукру дороге і нам не потрібно його виробляти, краще завозити. Але якщо ми відмовимося від виробництва власного цукру, будемо мати захмарні ціни на завезений цукор-сирець. Наші конкуренти тільки про це і мріють і наводять різні аргументи, що квоти для поставок на внутрішній ринок не потрібний, що ринок має сам відрегулювати. Проте, виходячи з досвіду, він не відрегулює, тут потрібне чітке квотування. Потрібно дати право виробникам і асоціаціям, навіть при недостатньому виробництві, можливість самим закупити необхідні обсяги і продати на внутрішній ринок. Адже молокозавод не переробить буряк на цукор.

 Охарактеризуйте, будь ласка, ситуацію з виробництвом та цінами на світовому ринку цукру. Експерти пишуть, що в сезоні 2015/2016 очікується дефіцит виробництва цукру у світі, з чим це пов’язано? Чи відповідають експортні ціни на цукор в Україні світовим?

  В нинішньому сезоні експерти оцінюють дефіцит світового виробництва цукру від 1,7 млн до 3,8 млн тонн. Пов’язано це із неврожайністю цукрових буряків та цукрової тростини в багатьох регіонах, в тому числі: Бразилії, Китаї та інших країнах. 

  Загалом світове виробництво цукру, за даними різних експертних організацій, оцінюється від 170,9 млн тонн до 186 млн тонн. За даними Мінсільгоспу США, виробництво цукру у світі в нинішньому сезоні становитиме 173,4 млн тонн, вони ж дають і найвищий показник дефіциту цукру – 3,8 млн тонн.  

  Щодо цін, як відомо, торгівля на зовнішніх ринках здійснюється за біржовими цінами. Але на внутрішньому ринку європейських країн ціна на цукор в рази перевищує біржову. Приміром, якщо біржова становить 350 доларів без затрат на логістику, то внутрішня ціна в ЄС - 1000 евро за тонну. Цим самим вони захищають свій ринок, субсидують експорт, через механізм високих мінімальних зарплат вони гарантовано забезпечують цукром власну країну. Нам теж слід придивитися до таких механізмів. 

 Який експортний потенціал України щодо цукру в 2015/2016 маркетинговому році?

  З вересня минулого року по липень нинішнього ми відвантажили понад 110 тис. тонн – 6% від виробленого і майже повністю заповнили квоту в ЄС в 2014/2015 маркетинговому році. Зокрема в країни ЄС ми поставили 18,9 тис. тонн (квота – 20 тис. тонн), найбільший обсяг відвантажили в Румунію (майже 16,8 тис. тонн), до Польщі вивезли 1,15 тис. тонн, також постачали в такі країни, як Великобританія, Болгарія, Греція, Латвія. 

  Серед інших країн найбільше ми поставили в Киргизію (44,1 тис. тонн), також слід відзначити ринок Казахстану (7,7 тис. тонн), Молдови (6,58 тис. тонн), Ірану (4,32 тис. тонн), Туркменістану (4,5 тис. тонн), Грузії (3,86 тис. тонн). В Росію ми поставили за вказаний період 5,243 тис. тонн. 

  Найбільш перспективними вважаємо ринки Киргизстану, Туркменістану, Казахстану, Ірану. 

 Чи є можливості збільшення присутності на цих ринках?

  Є, і ми над цим працюємо. Крім того, одним із цікавих для нас також є ринок Китаю, але особливих сподівань на нього немає, оскільки дуже тривала і дорога логістика, по-друге, там теж криза, рівень їхньої валюти знижується. Хоча китайці зацікавлені не лише в нашому цукрі, вони також цікавляться жомом та мелясою. Наші виробники детально вивчають можливість просування на цей ринок. 

 Розкажіть, будь ласка, про технології виробництва цукру в Україні, наскільки вони відповідають світовим стандартам? Наскільки вони є ефективними?

  Стосовно відповідності документації, нормативів, стандартів і можливостей виробництва ми знаходимося на рівні європейських країн. У нас сьогодні багато заводів переоснащені на виробництво високоякісного цукру. Мають нове обладнання, удосконалені технологічні схеми. Тому ми не гірше, ніж європейські країни, на сьогодні справляємося, маємо також гарний кадровий потенціал. 

  Але тут слід пам’ятати, що наш виробник, як і європейський, виробляє цукор різної категорійності – від 1-ї (на виробництво якого йдуть більші затрати) до 4-ї. Як кожен господарюючий об’єкт виробник обирає, якої категорії цукор виробляти в той чи інший сезон, залежно від потреб ринку. Якщо сьогодні ринок потребує цукор 1-ї категорії, виробник виробляє 1-ї, якщо 3-ї, то виробляє 3-ї. 

 Скільки заводів вже працюють на альтернативних видах палива?

  На сьогодні 15 заводів із тих 35, які планують працювати в цьому сезоні, можуть використовувати альтернативні види палива. Так, є досвід виробництва біогазу на Глобинському цукоровому заводі агрохолдингу "Астарта" (Полтавська область). Заводи "Агропродінвесту" можуть працювати на кам’яному вугіллі. У нас є цукровий завод, який повністю працює на пелетах – Узинський (Київська область). Крім того, цей завод виробляє біоетанол, компонент моторного палива, і успішно його реалізує. 

  Крім того, впроваджуються схеми споживання скрапленого газу – це заводи "Панди", зокрема Селищанський вже має таку можливість. Багато заводів можуть спалювати мазут. 

  Причому, хоча зараз ціна на газ подорожчала, але проблем з його постачанням значно менше порівняно з попереднім роком. Можливо, це пов’язано з тим, що скоротилася кількість споживачів газу на ринку. 

 Сьогодні на ринку цукру в Україні є три найбільші виробники. Яка частка кожного з них, а також частка інших виробників?

  Найбільше цукру, за підсумками минулого сезону, виробили неінтегровані заводи - 487,4 тис. тонн. Вони займають частку 23,4%, далі йде "Астарта" з часткою 22,4% (466,4 тис. тонн), "Радехівський цукор" у Львівській та Тернопільській області (володіє німецька компанія Pfeifer & Langen), з часткою 13,4% (278,3 тис. тонн) та "Агропродінвест" - 10,6% (220,3 тис. тонн). 

 

 Скільки цукру Україна може потенційно виробляти?

  На сьогодні в цілому ми маємо близько 80 заводів, частина з яких працюють постійно, а частину можна при потребі запустити. Якщо сформулювати правильно політику регулювання і підтримки ринку, потенційно Україна може виробляти понад 5 млн тонн цукру. Деякі заводи закриті назавжди, проте 6 підприємств нещодавно подвоїли свою виробничу потужність, незважаючи на кризу. 

 Що буде із колишніми заводами "Т-Цукру" на Тернопільщині? Чи повернеться агрохолдинг "Мрія" до вирощування цукрових буряків і до цукрового бізнесу?

  В цьому році з усіх цукрових заводів «Т-Цукор» буде працювати лише один Збаразький цукровий завод. Всі заводи "Мрії" знаходяться під заставою у "Промінвестбанку" і у власності кредиторів та акціонерів. І наскільки нам відомо, банк має намір їх законсервувати, окрім Збаразького, для того, щоб на наступний рік, який має бути дефіцитним, запустити ці заводи. Тобто банк не має наміру їх демонтувати. 

  Вироблений цукор банк може реалізовувати від свого імені або через зареєстроване переробне підприємство. 

  Збаразькому цукровому заводу сировину будуть постачати виробники в Тернопільській області, які уклали відповідні угоди і виростили цукрові буряки. 

  "Т-Цукор" був четвертим за розміром виробником на ринку з часткою 8,3%. Досвід цієї компанії ще раз переконує, що на ринку не повинні бути лише великі виробники, адже якщо один із них виходить з ринку, галузь має величезну прогалину, яка може затягнутися на тривалий проміжок часу.  

 Миколо Миколайовичу, назвіть основні тенденції розвитку цукрового ринку України в сезоні 2015/2016.

  По-перше, на наступний рік будуть збільшуватися посіви цукрових буряків. Думаю, що буде збільшення до 300 тис. га (+70 тис. га). По-друге, буде продовжуватися велика робота над покращенням якості цукрової сировини і цукру загалом. 

  По-друге, спостерігатиметься тенденція до удосконалення ефективності переробки цукрових буряків. В минулому році з 1 га ми отримали 7-8 тонн цукру, якщо ще нещодавно для нас було рекордом 4,5-5 тонн. Цьому сприяє комплекс заходів - від технології виробництва цукрових буряків (обробляються механізованим способом, технологічне внесення міндобрив) до ефективного виробництва цукру – максимального його вилучення з однієї тонни буряків і одного гектара. В цьому плані ми вже досягли європейських стандартів.

  Крім того, буде в цьому році спостерігатися розвиток виробництва альтернативних видів палива – буде зростати виробництво біопалива. Зокрема Глобинський цукровий завод готовий забезпечувати себе газом на 60% від потреби. 

  Ще один важливий напрям - нам необхідно адаптувати нормативно-технічну базу до європейських і світових стандартів. Адже якщо почнеться боротьба за зовнішні ринки, то цей фактор буде значущим і важливим. А у нас зараз технологічні норми виробництва цукру, цукрових буряків, зберігання, нормативи і методики ще старого зразка. Їх зміна - дуже важливе, але фінансово громіздке завдання. Тут треба дати можливість ефективної роботи нашому інституту цукру (Український науково дослідний інститут цукрової промисловості). Вже стільки часу пройшло відтоді, відколи ми почали говорити про Європу і можливість поставок туди, але це питання, на жаль, досі не поставлено на державному рівні. 

  Звичайно, що буде здійснюватися робота в розширенні експорту, адже в нас можливості на сьогодні не використані. Ми можемо виробляти досить якісний і дешевий цукор і успішно його експортувати. Думаю, що в ЄС ми будемо просити збільшення квоти на 2016 рік. Нам хоча б збільшити до 50 тис. тонн. Це питання винесено на найближчу нараду при Міністерстві аграрної політики та продовольства. 

Автор: Оксана Тимощук

Українські новини

Последние новости

Индексы цен

Нефть
Нефть Brent, --, Лондон
21.07.2011      USD/баррель -0.3%