Нетарифний бар’єр: чому від Верховної ради залежить аграрний експорт

09.02.2017

9 лютого Верховна рада вкотре продемонструє свою спроможність (або неспроможність) підтримувати експорт аграрної продукції.

На перший погляд, не видно очевидного зв’язку між законопроектом про держконтроль №0906 та доступом до ринків ЄС. А він насправді великий.

Хочу нагадати всім, що ЄС нам відкрив свій ринок у 2014 році фактично "на чесному слові". Саме так, бо експорт з України до ЄС розпочався ще до ратифікації Угоди про зону вільної торгівлі.

Таким чином Євросоюз підтримав нас унаслідок закриття Росією своїх ринків для України.

Самі собі бар’єр

Коли відбулось відкриття європейських ринків – це був так званий процес усунення тарифних бар’єрів у торгівлі. Зараз над цим завданням активно працює Мінекономіки та Мінагрополітики, відкриваючи нові ринки для українських виробників через укладання угод про вільну торгівлю, а також через ведення переговорів із ЄС щодо збільшення торговельних квот для аграрної продукції.

Проте для експорту цього недостатньо. Адже є інша сторона, яку Україна має робити як своє домашнє завдання.

Це зняття нетарифних бар’єрів, а саме запровадження європейських стандартів на виробництві та в роботі державного органу, який відповідає за безпеку харчових продуктів. 

Для того щоб українська промислова чи харчова продукція була допущена до ринку країн ЄС, вона має відповідати складній системі вимог, яка діє в Євросоюзі. Оскільки цей ринок є одним з найбільш платоспроможних у світі, вимоги до продукції висуває надзвичайно високі та жорсткі. Це як відповідальність кожного виробника окремо, так і країни, яка створює відповідну систему контролю за дотриманням цих стандартів на виробництвах.

ЄС чітко виписує свої вимоги у своїх директивах та регламентах – ці вимоги єдині для всіх! І Україна – не виняток.

Тим паче, що в Угоді про асоціацію, а точніше в Угоді про зону вільної торгівлі чітко визначено, які зобов’язання взяла на себе Україна у частині впровадження європейських стандартів при виробництві та системі державного контролю за їх дотриманням. 

Тож у випадку з виробництвом та реалізацією харчових продуктів до нетарифних бар’єрів відносять впровадження відповідних стандартів на виробництві (система НАССР), а також європейської системи державного контролю за операторами ринку харчових продуктів.

Якщо перше Україні вдалося почати впроваджувати у 2014 році завдяки закону "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" (№771), то доля системи держконтролю вирішується лише зараз.

У четвер депутати мають розглянути відповідний законопроект про державний контроль №0906.

Відсутність системи держконтролю, еквівалентній європейській, – це той нетарифний бар’єр, через який ЄС може підняти питання про закриття експорту. Тому поки ми не забезпечимо на законодавчому рівні запровадження європейської системи державного контролю, переговорів по тарифному регулюванню буде недостатньо.

Потенційна ціна втрати європейського ринку

Відсутність прогресу в адаптації європейського законодавства мала негативні наслідки для України. Адже завдяки ЗВТ, надзусиллями уряду та бізнесу Україна потроху нарощує експорт аграрної продукції до ЄС на тлі зниження поставок до Росії. І це при загальному від’ємному сальдо!

Так, за 11 місяців 2016 року експорт України у фінансовому еквіваленті впав на 5%, порівняно з аналогічним періодом 2015 року. При цьому експорт до Росії впав на 26,7%, натомість до ЄС зріс на 4,4%.

Тобто ціна втрати європейського ринку для українського аграрного експорту надзвичайно велика. Оскільки завдяки експорту до ЄС за 11 місяців 2016 року Україна отримала $12 млрд. А для порівняння, експорт до РФ склав лише $3 млн.

Втім, незважаючи на зростання експорту до ЄС, загальний обсяг українського експорту продовжує падати. В 2013 році він складав $63 млрд, а за останніх 11 місяців 2016 року він дорівнює лише $32 млрд.

Для того щоб ця цифра зростала, нам необхідно активно працювати із запровадженням європейськх стандартів (робота з нетарифними бар’єрами). І тут м’яч на боці українського парламенту та уряду.

Що стосується харчових продуктів, то для нарощення експорту до ЄС Україна має запрошувати на свої потужності європейські місії з інспектування. Зокрема, ті підприємства, які здійснюють експорт харчових продуктів тваринного походження та перевірені європейськими інспекторами, включаються до спеціального списку.

Кожне підприємство, яке виробляє продукти тваринного походження для експорту в ЄС, отримує спеціальний дозвіл від європейської сторони. Ці підприємства європейські інспектори перевіряють регулярно.

Однак тут дуже важливою є роль держави. Саме вона має забезпечити дотримання стандартів безпеки при виробництві через один контролюючий орган, перевірки якого визнаватимуться в ЄС. Законопроект №0906 має на меті вирішити це питання.

Страх та невпевненість

Так, в Україні все, що стосується будь-якого роду перевірок, викликає страх корупції. Однак у даному конкретному випадку в законопроекті про державний контроль є ряд запобіжників, щоб унеможливити корупцію.

Відповідно до законопроекту №0906 за перевірки має відповідати лише Держспоживслужба. Окрім того, раніше перевірки операторів ринку харчових продуктів здійснювала низка відомств, а після ухвалення нового законопроекту це будуть лише інспектори  Держспоживслужби.

Це фактично реформа як самого держконтролю, так і інституції, яка його здійснюватиме. Якщо не приймати закон, то й реформи інституції не відбудеться. То про які зміни у системі державного контролю можна говорити? Окрім того,

можна почути побоювання, що законодавство нове, а інспектори – старі, то як вони перевірятимуть, якщо не знають нових правил?

Насправді в Україні вже є необхідна кількість ветеринарів-аудиторів зі знанням оновленого законодавства – 318 дипломованих ветеринарів із 500 відібраних, які пройшли спеціальне навчання у рамках проекту ЄС "Вдосконалення системи контролю безпечності харчових продуктів в Україні". Ці спеціалісти зможуть здійснювати контроль за операторами ринку харчової продукції.

Також під час перевірки інспектори використовуватимуть вичерпний перелік питань, які будуть у відкритому доступі. Також планується здійснювати ротацію інспекторів, коли одна й та сама людина не зможе повторно перевіряти ту чи іншу потужність.

Більш того, для українських виробників передбачені суттєві послаблення порівняно з діючою в ЄС системою. Так, в Україні буде передбачено поняття малозначного порушення, у разі вчасного усунення якого оператора ринку не буде оштрафовано.

Нагадаємо, що в ЄС при виявленні порушень не лише діє дуже жорстка система штрафів, а й можлива зупинка виробництва. Оскільки питання безпеки харчових продуктів – це життя та здоров’я споживачів.

І нарешті – в ЄС хвилюються перш за все за здоров’я власних громадян, тому не довіряють нашій фактично відсутній системі державного контролю.

Якщо ми не запровадимо систему контролю, еквівалентну європейській, то закладемо потенційну міну під ЗВТ та експорт до ЄС. І приховати цього не вдасться – регулярні масові харчові отруєння не проходять непоміченими на Заході.

Тому звертаюсь до депутатів з одним проханням – підтримайте на ділі розширення європейських ринків для українських аграріїв.

Автор: Любов Акуленко,

координатор ГО "Український центр європейської політики"

джерело публікації: Європейська правда

Другие материалы раздела

Последние новости

Индексы цен

Нефть
Нефть Brent, --, Лондон
21.07.2011      USD/баррель -0.3%