Прокуратура зацікавилась цукром

19.03.2012

Аграрний бізнес в Україні стає все більш популярним. Сільське господарство почало приваблювати інвесторів, потужні фінансово-промислові групи створюють свої агрохолдинги. Багато хто вважає це позитивним явищем. Однак часто в цій галузі все також виходить "як завжди".

Найчастіше таке "як завжди" відбувається за участю держави. Наприклад, минулого року влада вирішили ввести квоти на вивезення аграрної продукції.

Після цього вся Україна дивувалася успіху компанії "Хліб Інвестбуд". Вона отримала непропорційну кількість квот на експорт зерна від уряду за схемою, яку учасники ринку вважають непрозорою.

Крім того, Аграрний фонд уклав угоду з "Хліб Інвестбудом" на постачання 895 тисяч тонн зернових культур вартістю 1,55 мільярдів гривень. Як водиться, без тендеру. ЗМІ пов'язували цю компанію з міністром аграрної політики Миколою Присяжнюком та регіоналом Юрієм Іванющенком.

Однак у 2011 році Аграрний фонд "засвітився" не тільки з зерном. В Україні подорожчав цукор, влада намагалися врятувати становище руками Антимонопольного комітету, який зобов’язав цукрові заводи та оптових постачальників знизити ціну.

Також було вирішено закупити майже 100 тисяч тон бурякового цукру, яким можна було б "пригасити" ціни. Загальна вартість проведеної закупки склала 813 мільйонів гривень.

На тендері Аграрного фонду перемогла низка донецьких фірм та кілька великих виробників цукру. ЗМІ відзначали, що переможці тендеру виставили однакову ціну - 8,5 гривень за кілограм цукру. У той же час, чотири фірми, які програли тендер, синхронно запропонували ціну 8,7 гривень.

Однак тоді ще ніхто не здогадувався, що ця оборудка стане предметом уваги Генеральної прокуратури.

У Єдиному державному реєстрі судових рішень "Економічна правда" знайшла постанову Печерського райсуду Києва, яка свідчить про те, що слідчі ГПУ порушили кримінальну справу проти однієї з фірм-переможців цукрового тендеру, що входить до сфери впливу депутата від Партії регіонів.

Буряк або тростина

З цього документу випливає, що 17 лютого 2012 року слідчий з особливо важливих справ Генпрокуратури виніс постанову про притягнення директора ТОВ "Цурково-рафінадний комбінат "Володимирцукор" у якості обвинуваченого за частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу.

Дана норма визначає відповідальність за привласнення, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах. Санкція статті передбачає позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права  обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, керівником цього підприємства є Фелікс Олександрович Богдан.

Того ж 17 лютого керівника "Володимирцукру" оголосили в розшук, і вже через тиждень його затримали.

А 27 лютого суддя Печерського райсуду Києва Світлана Волкова задовольнила подання слідчого про арешт директора. Дане подання погодив заступник генпрокурора Ренат Кузьмін.

У чому ж звинувачують керівника щасливої фірми? Як зазначається у постанові суду про арешт, однією з умов 800-мільйонного тендеру Аграрного фонду було підтвердження, що учасник є товаровиробником.

За інформацією слідства, щоб взяти участь у торгах директор ТОВ "Цурково-рафінадний комбінат "Володимирцукор" уклав договір оренди майна з іншою юридичною особою - ВАТ "Володимирцукор", яка виробляє цукор з сирцю тростини.

30 травня 2011 року директор ТОВки надав тендерному комітету Аграрного фонду довідку "Про наявність обладнання та матеріально-технічної бази", у якій зазначив, що товариство має достатню матеріально-технічну базу для виконання вимог конкурсної документації та закону "Про здійснення державних закупівель".

"Проте, фактично матеріально-технічна база, яка передана ВАТ "Володимирцукор", використовується лише для переробки цукру з сирцю тростини, а не з цукрового буряку, як то передбачено документацією конкурсних торгів", - йдеться у постанові суду.

Крім цього, за інформацією ГПУ, директор ТОВ "ЦРК "Володимирцукор" надав до тендерного комітету Агрофонду довідку про те, що на його підприємстві працює 219 працівників.

"Проте фактично зазначені працівники працюють на ВАТ "Володимирцукор", а з ТОВ "ЦРК "Володимирцукор" ніяких відносин не мають", - наголошується у судовому документі.

23 червня 2011 Аграрний фонд уклав з цією ТОВкою договір на поставку 20 тисяч тон цукру-піску, виробленого з буряку врожаю 2011 року. Того ж дня на рахунки  "Володимирцукру" перерахували 170 мільйонів гривень.

Однак, як стверджують слідчі, "щасливчик" не виконав умови договору і не поставив Аграрному фонду цукор з буряку. Таким чином, за версією Генпрокуратури, державі були завдані збитки у ті самі 170 мільйонів.

На жаль, слідчі не повідомили, чи "Володимирцукор" не поставив продукт взагалі, чи поставив, але не з буряку, а з тростини.

Прикарпатський регіонал

Профільні видання повідомляли, що "Володимирцукор" входить в волинську корпорацію "Техно-центр" братів Юрія та Валерія Келестиних. Вони походять з міста Рогатин Івано-Франківської області.

Валерій Келестин зараз є депутатом Верховної Ради від Партії регіонів. Мандат йому дістався лише у березні 2010 року. Він був 184 номером у списку регіоналів на виборах 2007 року. У Раду Келестин потрапив внаслідок переходу у виконавчу владу багатьох депутатів Партії регіонів після перемоги Віктора Януковича на президентських виборах.

Втім, перший раз Келестин опинився у Верховній Раді ще 2005 року за схожих обставин – він був 86 номером у списку "Нашої України" Віктора Ющенка і отримав мандат після формування першого "помаранчевого" уряду. Тоді Келестин був членом УНП Юрія Костенка.

Запам’ятався він тим, що не соромився приїжджати у парламент на "Бентлі". 

Молодший брат Валерія Келестина – Юрій – є депутатом Івано-Франківської облради.

До сфери впливу прикарпатських братів відносять Горохівський цукровий завод на Волині, низку агропромислових підприємств, мережу ресторанів та навіть телерадіокомпанію "Захід".

"Економічна правда" звернулася з проханням про коментар щодо "цукрової справи" й до Генеральної прокуратури, й до Валерія Келестина. Відповідей ми поки не отримали.

На жаль, достеменно невідомо, що спонукало правоохоронців прискіпливо вивчити деталі тендеру Аграрного фонду.

Однак останні події навколо компаній та підприємств регіоналів наштовхують на думку, що після посадки опозиціонерів, Генпрокуратура та Податкова адміністрація взялися трусити "своїх".

Схоже, мандат Партії регіонів, за яким у Верховній Раді шикувалася черга бажаючих зберегти свій бізнес, більше не рятує від проблем. 

Економічна правда

Связанные материалы

Последние новости