Нові можливості для експорту в ЄС: які додаткові квоти має отримати Україна

15.05.2017 | 10:09

Україна очікує чергового збільшення тарифних квот на безмитний експорт продуктів харчування до ЄС.

Відповідне рішення було ухвалено Єврокомісією у вересні минулого року, а 5 травня його підтримав комітет з міжнародної торгівлі Європарламенту.

Символічно, що в день, коли Рада ЄС прийняла історичне рішення, завершивши схвалення безвізу для українських громадян, вона розглядала і питання додаткових автономних торговельних преференцій для України (але не голосувала з цього питання).

Втім, якщо для остаточного впровадження безвізу залишилися лише формальності, то у питанні нових автономних преференцій кінцевий результат ще не настільки очевидний.

Зокрема, під час попереднього етапу затвердження на комітеті Європарламенту з міжнародної торгівлі з переліку випали оброблені томати та пшениця.

Євродепутати вирішили, що Україна й так експортує пшеницю до ЄС у значних обсягах, в тому числі поза квотою. А тому, на їхню думку, додаткове збільшення квот не настільки й потрібне українським експортерам.

Інша ситуація – із обробленими томатами. Тут наш експорт викликає занепокоєння у європейських виробників. Попри запевнення української сторони, що додаткова квота у 5 тис. тонн (наразі квота складає 10 тис. тонн) є некритичною для європейських виробників. Але це не переконало євродепутатів.

Натомість вдалося "відстояти" шість інших позицій: мед, кукурудза та борошно з кукурудзи, ячмінне борошно та крупи, а також овес.

Зокрема, додаткова квота на безмитний експорт меду має скласти 3 тис. тонн, круп та обробленого зерна - 7,8 тис. тонн, виноградного соку - 0,5 тис. тонн, вівса - 4 тис. тонн, кукурудзи - 650 тис. тонн, ячменю - 350 тис. тонн.

Ще раз варто нагадати – йдеться не про корекцію Угоди про асоціацію, а про автономні преференції. Іншими словами – це рішення ЄС на нашу підтримку, яке не вимагає від нас зворотних рухів.

Рішення про збільшення тарифних квот було прийняте на тлі економічної війни з боку Росії: призупинення дії вільної торгівлі та закриття транзиту, що відбулося на початку минулого року. Це вимагало термінової переорієнтації нашого експорту на нові ринки. І в першу чергу – на ринки країн ЄС.

У такій ситуації доречним став новий перелік автономних преференцій, підтриманий Єврокомісією.

Частину наших пропозицій було відхилено ще на першому етапі обговорень з ЄС. Зокрема, це збільшення квоти на експорт м’яса птиці та цукру. Але необхідно розуміти, що вигоди від торгівлі з ЄС далеко не обмежуються розмірами безмитних преференцій.

Та навіть питання квот теж дуже далеко від "зради". Ключові, на мою думку, здобутки від переговорів про нові автономні преференції: збільшення квоти на кукурудзу і кукурудзяне борошно (на 650 тис. тонн) та на ячмінь і ячмінне борошно (на 350 тис. тонн). 

Ціна питання – $180 млн на рік. Принаймні, в таку суму наше міністерство оцінює додаткові надходження українських аграріїв від збільшення обсягів квот.

Зважаючи, що дія автономних преференцій розрахована на три роки, загальна сума перевищує півмільярда доларів США.

Залишилось ще два важливих етапи затвердження даного рішення: це пленарне засідання Європарламенту та голосування Ради ЄС.

Автономні преференції наберуть чинності майже одразу після ухвалення позитивного рішення та опублікування його на сайті Єврокомісії. Якщо в пропозицію ЄК не буде внесено критичних змін, то рішення може набрати чинності вже в липні цього року.

Залишається додати, що буде далі. Чи зберігаються шанси у тих галузей, де ми поки не отримали збільшення квот? Зберігаються! Але, швидше за все, вже не в рамках чергових раундів перемовин щодо автономних преференцій.

Натомість попереду вже з’являється ще більш перспективна можливість – плановий перегляд умов режиму вільної торгівлі, який проходить після трьох років її дії. Економічна частина Угоди про асоціацію запрацювала у січні 2016 року, а отже – розпочати цей процес можна вже за півтора роки. Тому ми вже зараз маємо розпочинати роботу над нашими наступними кроками.

Не виключено, що нам доведеться порушувати питання збільшення квот і на нові позиції.

Адже український експорт до ЄС постійно розвивається. Але це буде двосторонній процес: свої пропозиції щодо двосторонніх умов торгівлі буде вносити і європейська сторона.

Наприклад, за результатами минулого року в нас майже не було експорту баранини або часнику до ЄС. Не факт, що за результатами 2017 року квоти на ці продукти будуть вичерпані, але зараз такий експорт за деякими такими позиціями вже розпочався. А за такої динаміки незабаром ми зможемо аргументовано стверджувати, що діючі квоти не відповідають нашим експортним можливостям.

Тому переговори з ЄС не завершаться ані нинішніми автономними преференціями, ані переглядом умов торгівлі. Ми лише розпочали переорієнтовувати свій експорт на європейський ринок, та вже маємо значні успіхи на ньому.

І ми разом з нашими виробниками та експортерами будемо продовжувати цей процес.

Ольга Трофімцева, заступник глави Мінагрополітики

Опубліковано в: Європейська правда

Другие новости раздела

Последние новости

Индексы цен

Нафта - світ
Нефть WTI, --, Нью-Йорк
20.11.2017      USD/баррель -0.5%
Нефть Brent, --, Лондон
21.07.2011      USD/баррель -0.3%