Ринок борошна в Україні досі не сформований

14.02.2019 | 13:47

(UAFES) Перспективи експорту українського борошна на сьогодні виглядають не найкращим чином. Таку думку висловив директор ГО «Борошномели України» Родіон Рибчинський у своїй статті на порталі Агравері. 

Як зазначив фахівець ринку, до минулого сезону кількість борошна, що експортується, постійно зростала, переступивши рубіж  у 400 тис. тонн. Україна постачала боршоно у 80 країн світу. При цьому основним покупцем продукту була КНДР (40% від загального експорту) туди продукція поставлялась як по прямим контрактам, так і транзитом через інші країни.

“Проте наша продукція пливла морем, тоді як Росія не так давно почала поставляти залізницею і КНДР різко зупинила закупівлі з України. Але була і інша складність для виробників – у минулому  році вони стикнулись із великою проблемою із залізничним транспортом – платформами та вагонами-зерновозами. Елементарно, не було можливості транспортувати висівки, «Укрзалізниця» давала лише 10% вагонів від запитуваного обсягу і підприємства вимушено простоювали – не було куди дівати товар. Відповідно, борошномели  не могли укладати контракти із чіткими датами поставок для експорту. Бо згідно графіку борошно уже мало плисти кораблем у напрямку експортера, а насправді  могло чекати на станції завантаження у вагон. Зрозуміло, що це б’є по іміджу країни, великі репутаційні втрати для самого виробника, який уже вклав чималі кошти у обладнання, сертифікати тощо”,- пояснив Родіон Рибчинський. 

Він також зауважив, що “Європа, як ринок збуту – це теж не завжди гарний варіант”. “Зрозуміло, що європейці уже давно сформували свій ринок, і не дуже хочуть пускати імпорт з України. Тому вони вимушено збільшують вимоги до продукції, таким чином захищаючи своїх виробників”,- пояснив фахівець.

За словами Родіона Рибчинського, український ринок не сформований сам по собі. Немає, як приміром у тій же Фінляндії, популяризації корисної круп’яної та борошняної продукції, або ж нової унікальної продукції, яку б реально захотілось купити споживачу.

“Як було три сорти борошна раніше, так і є, як була гречка так  і є, а на її основі можна зробити купу цікавих, корисних продуктів. Приміром, Україна є провідним виробником кукурудзи в світі, проте всередині країни кукурудзяні крупи та борошно регулярно  вживає лише декілька відсотків населення. Та й виробляють його саме для експорту, адже вирощують, як правило, фуражні сорти, а не для використання у їжу.

Чому? Тому що елементарно немає культури споживання продукту і витрачатись на технології виробники не хочуть – краще продати через трейдера, чи напряму. Я веду до того, що іноді зовсім не обов’язково виробнику із потом на чолі шукати ринок збуту, його можна знайти і у середині країни, не витрачаючись на транспортування.  Так, затрати на рекламу та просування будуть спочатку більшими, ніж “влізти” із своїм контрактом на багатий азійсько-африканський ринок, але і ризиків суттєво менше. Додам лише один промовистий факт – кожен 10-15 контейнер на шляху до цих ринків загадковим чином зникає у процесі транспортування, як і гроші за товар”,- зауважив керівник ГО “Борошномели України”.

Другие новости раздела

Последние новости